Media coffee

Тенденції розвитку ЗМІ у 2012-ому і далі

2012-02-10T16:56:00.001+02:00

Новинні редакції стануть переважно віртуальними, більшість матеріалів готуватиметься дистанційно.

Навстречу виртуальной медиаструктуре… в 2015 году http://media-day.ru/opinion/imho/3843/

Усі медіа пропонуватимуть "новинні серіали" і стануть двосторонніми, тобто доповнюватимуться читачами.

"Какими будут медиа будущего" http://media-day.ru/opinion/imho/6017/

Візуалізація ЗМі - на першому плані, ставка на фото, відео і графіку, тексти стають коротшими, а новини подібні до розмірів "твітів".

"Медиареволюция выглядит иначе" http://media-day.ru/opinion/imho/5616/

Вузькорпоративні ЗМІ розширять контент і стануть массовими

"У майбутньому не буде жодних ЗМІ крім корпоративних?"
http://osvita.telekritika.ua/material/1596

Підвищення вимог до журналістів: практика в усіх видах ЗМі, знання мов.

"Для редакторов газеты Handelsblatt второй иностранный язык обязателен..."
http://media-day.ru/opinion/interview/7358/
"теперь редактор ищет очень точечно, человека максимально четко соответствующего будущим задачам"
http://www.redactor.in.ua/strategy/2658.html

Специфічні функції доведеться освоїти колективу редакції - оптимізування заголовків, популяризація інформації, випуск е-книг, дослідження контенту і тд.

"Вакансии будущих СМИ"
http://setreporter.blogspot.com/2011/08/11.html

Чітку сегментацію новин з різних джерел якісно забезпечуватимуть агрегатори.

"Персонализация новостей спасет мозг читателей от перегрузки" http://media-day.ru/opinion/imho/9646/

Спеціалізована преса і сайти - перспективний сегмент.

"Нам говорят: "Миллионные тиражи у юридических изданий? Нереально!"
http://media-day.ru/opinion/interview/8386/

Безкоштовне розповсюдження якісних ЗМІ.

"Удивительный успех печатной версии газеты i" http://media-day.ru/opinion/imho/8776/

Друковані ЗМІ можуть рости завдяки більш інтенсивному контакті з читачами та креативним інноваціям у розповсюдженні.

"Среднегодовой тираж Die Zeit превысит 500 тыс." http://media-day.ru/opinion/interview/9262/
"У рынка распространения прессы есть два сценария" http://media-day.ru/opinion/imho/8917/

Доходи від реклами - найсуттєвіше джерело прибутку ЗМІ.

"Даже если у вас успешный платный доступ, ваши доходы не сравнятся с прибылью от рекламы" http://media-day.ru/opinion/interview/7092/
"Доступ к информации оплачивает рекламодатель" http://media-day.ru/opinion/imho/6409/

Спортивна тематика, раніше недооцінена, тепер має шанс розквітнути буйним цвітом.

«Предстоит взрывной рост потребления видеоконтента в спортивном интернете»
Мы считаем, что спорт — прекрасное развлечение, которое может захватить гораздо большую долю населения, чем оно захватывает сегодня.

Розвиватимуться відеокаталоги.

"Как делать деньги на видеоконтенте" http://media-day.ru/opinion/imho/3887/

Онлайн відео-проекти стануть більш важливим для ЗМІ.

"Газета Huffington Post запускает телеканал" http://www.media-day.ru/topnews/9716/

Платний доступ до новин: що нам світить у 2011?

2010-12-25T22:37:00.002+02:00

iPad, iPhone та Android топчуть доріжку платним новинам

Доступ від 1 фунта - такий напис виникає, коли клікаєш на котрийсь із матеріалів британської газети Times. 60% відвідувачів сайту відмовились платити, а це до 4 млн.читачів. Однак власник, медіамагнат Мердок, не здається. Експеримент триває. Times першою зважилася це.

Британці з Telegraph.co.uk введуть плату для власників планшетних комп’ютерів, а також частково до сайту в 2011 році. Наразі підписатись на програму для зручного читання газети на власному компі - 5 фунтів у тиждень.

The New York Times з першого квартала 2011 року введе платний доступ до контенту. Читачі сайту зможуть ознайомитися з обмеженим числом статей безкоштовно. Решта - лише за підпискою. Вони майже рік тестують свою програму для читання ел.варіанту газети. Платний доступ у тиждень в них - біля 5 дол. На відміну від британської Times, контент не закриють від пошуковиків.
Російська газета "Ведомости" введе платну підписку iPad, iPhone та Android. Із ціною сервісу ще не визначились.

Контраверсійна думка - українці готові, але відсутні механізми електронних платежів, необхідно встановлювати реальну ціну за контент. Навряд чи це нам світить і у 2012 році. Кажуть через 2-3 роки, але ті хто кажуть, не передрікали появу I-Pad у 2010... )

Попередні пости по темі:

А хто платитиме за новини - соцдослідження.

Комп'ютерна читалка The New York Times - мій тест

Рекомендую статті

1. "...действия Мердока по вводу платного доступа на своих сайтах – плата не за контент, а за канал. Так могут себе позволить поступать только газетные бренды, являющиеся неотъемлемой частью образа жизни...."

- 2. -"Плотность медийного пространства такова, что если человек даже не хочет получить новость, она все равно до него доберется."

Поляки розвивають мобільне ТБ

2010-11-24T11:30:00.001+02:00

Мобільне телебачення працює в 10 містах Польщі. Про це пише польський бізнес-ресурс.

Більше 20 млн. злотих наразі інвестувала в мобільні цифрові телекомпанія Info-TV-FM. ТБ-сигнал доступний для 5,5 мільйона людей у десяти містах.

За даними опитування, з і 100 людей у Варшаві, 75 % готові будуть передплатити сервіс, якщо щомісячна підписка становитиме 10 злотих.

Як у Польщі вже користуються з принципу мобільного ТБ:
http://oryabchun.blogspot.com/2010/01/blog-post_01.html

Smth. про дата-журналістику

2010-11-23T18:43:00.000+02:00

Нотатки з лекції Річарда Роджерса з Університету Амстердаму

Продовжує бути актуальною тенденція в медіа - коопродакшен, виготовлення продукту спільно зі споживачем (читачем, глядачем).
Кінець віртуального світу, анонсований у назві лекції, напевно наступить одночасно із реальним. Тобто ніяких точних даних не мають і дослідники з професорськими званнями.
Інтернет - простір для даних. З його поширенням буде прискорюватись і випередження інтернет-інформацією реальної, офіційної. До прикладу, ситуація з епідемією грипу. аналіз пошукових запитів у гугл, записів у блогах дав правдивішу картину по захворюваності, аніж офіційні повідмлення ВООЗ. і що головне - швидше.
Аналізувати великі масиви в інтернеті потрібно вміти, і креативність тут лише допоможе. цитую лектора "можна робити неймовірні дослідження".
-scoogle.com - анонімний ресурс, без куків. тобто пошуковець залишається незасвіченим, витягуючи якуь інф. з гугл.

Гостьова лекція професора Річарда Роджерса з Університету Амстердаму «Кінець віртуального світу і повернення до реальності. Застосування цифрових методів і Інтернету для досліджень» відбулась 4 листопада. рганізатори MediaNext і Інтерньюз-Україна.

Журналістика даних (data journalism) – це сучасна течія західної журналістики, яке дозволяє журналістам з допомогою простих і безкоштовних інструментів Інтернету швидко обробляти і візуалізувати великі масиви статистичної інформації Ще кілька років тому це вимагало складних IT-рішень і цікавило переважно представників розслідувальної журналістики. Сьогодні ж ці інструменти витребувані дедалі ширшим колом журналістів і редакторів.

Конвергенція у ньюзрумах: чи виправдались прогнози?

2010-04-09T12:36:00.003+03:00

Відео зроблено майже 5 років тому, але, очевидно, що прогнози виправдались. Це змушує серйозніше відноситись до футуристичних висловлювань сьогодні.

Навчальний фільм "Конвергентна редакція в регіональній газеті" 2008
http://rutube.ru/tracks/927860.html?v=d55e6aa3e5feea827da27f1171e1c20e

Конвергентная редакция Daily Telegraf Newsroom
http://rutube.ru/tracks/927787.html?v=0d9ec45ecd395f8766ff72bb9739d332
Що цікаво, і у нас, і у них, так само досвідчені редактори і коректори незадоволені якістю текстів та грамотністю. Поверховість - тренд, що "рулює", на жаль.

Газета 2020

2010-03-15T15:07:00.002+02:00

Про медійне майбутнє від гендиректора ВД «Коммерсант» Дем'яна Кудрявцева.
"...Мы заберемся к тебе в носитель, и будем тебе там изнутри оказывать сервисы, за которые ты будешь платить, а медиа будет транспортом. И это возможно через перекрестное владение [с технологическими компаниями..."

Газета 2020 from Damian Kudriavtsev on Vimeo.

http://slon.ru/articles/309291/

ТБ у 3D і тд...

2010-03-12T10:00:00.014+02:00

Тривимірна графіка з ефектом присутності завойовує ЗМІ. У Бельгії випустили газету з фото у 3D, а у Британії телеканал Sky Sports вже транслював футбольний матч у 3D. За кордоном у продажу з'явилися комплекти телевізорів з окулярами для 3D.

Однак на новеньких 3D телевізорах поки нема що дивитися - лише ігри, диски з фільмами обіцяють до осені. Обіцяють і 5 телеканалів з відео у такому форматі.

Тираж видання з 3D фото у Бельгії розмели вмить. Правда, спортивну газету перетворили для цього фактично на журнал. Схоже на рекламну акцію. Ніхто ж не обіцяв друкувати й надалі таку пресу і продавати за старими цінами.
Новий випуск ТОП 10 вийшов у форматі 3D. Мова йде про обкладинку. Не знайшла у кіосках, щоб перевірити (

До речі, глядачам "Аватару" для перегляду спецефектів видають спеціальні окуляри. А з телевізорами у комплекті йтимуть продвинутіші окуляри з електронною начинкою. Вона синхронізує оновлення картинки екрана і швидкість її сприйняття.

Майбутнє - за екранами з оглядом на 360" град., і ніяких окулярів.

Ось лінк на статтю про технологію, яка дозволяє дивитися 3D без спеціальних окулярів http://o.ly/yZq"

http://rutube.ru/tracks/3017794.html?v=bf7083195503b8fc69e80c075d5202f9

http://rutube.ru/tracks/3014290.html?v=d3090e0284e1ac8c32b8caa5cb417158

Сайт чи прінт: як вибирають читачі

2010-02-18T14:14:00.001+02:00

Корекція міфу, що сайти канібалізують, за словами Мердока, друковану журналістику.

Деякі висновки з дослідження автралійських видань:
- певні ЗМі люди вибирають з різних причин, немає однієї головної.
- у різних ситуаціях людина вибирає різні ЗМІ
- газети не канібалізують своїх паперових партнерів

Червоним показані газети, жовтим - їх сайти.

заради оперативних новин читачі здебільшого вибирають сайти
аби розширити світогляд вибирають газети
щоб глибше зрозуміти контекст новин читають газети
заради короткого ознайомлення з новинами майже однаково проглядають сайти та газети
заради аналізу та коментарів більше читають газети.
думки та коментарі читачів більше дивляться в газетах
прогнози однаково шукають у газетах і на сайтах

Логічне умозаключення авторів дослідження: газети та сайти мали б перефокусуватися. Друковані медіа скоріше на думки, оцінки. Веб - на оперативні новини. Однак частина читачів любить на сайтах читати саме коментарі.

Не існує 1 формули розвитку для газет та їх вебсайтів... (

Smth. про газету за 5 хвилин

2010-02-12T15:26:00.007+02:00

Онлайн-варіант власної газети пропонує створити ресурс NewsCred. Я заповнила на сайті шаблон-платформу. Отримала професійне на вигляд електронне видання "UKRnews". Плюси і розчарування...

Теми статей - які душа забажає. Рубрики можна обрати із запропонованих на сайті, можна додати свої. Статті, ілюстрації та відео, що пропонує пошуковик сайта, беруться із новинних агрегаторів.
Передовиці чи інші статті може писати і сам автор.

Плюси:

Таким чином можна, по-перше, зібрати у вигляді газети той контент, який любиш читати, постійно відслідковуєш. Можна використати для презентації власноруч зібраного матеріалу.
По-друге, можна реалізувати свої творчі здібності і публікувати тут свої блоги. Аби не загубити свої "шедеври" на сторінках - можна для них відвести окрему рубрику чи шпальту.

Мої розчарування:

Українські сайти з кириличними текстами не вдалося підключити до показу у рубриках (Українську правду, Комерсант, даний блог).
Новини по заданій мною тематиці пошуковик вибирав тільки з певних ресурсів. Щоб вибрати, з яких точно видань - треба їх завести в окрему рубрику.
Така персоналізована газета по змісту може мати і авторський дизайн. Однак налаштуванню підлягає мало опцій.
Через день на мою скриньку почали приходити заголовки новин у моїх рубриках (їх кількаразові оновлення пртягом дня). Я не просила засмічувати мою скриньку! Власну газету довелося забанити через фільтр пошти!

А хто платитиме за новини в Інтернет?

2010-02-05T17:20:00.002+02:00

Частково платним уже зробити контент на сайтах Financial Times (FT) та The Wall Street Journal (WSJ).
Дві німецькі газети уже зробили читання заміток на своїх сайтах платними.
До клубу видань із платним інтернет-контентом збирається приєднатись французька газета Le Figaro.

Днями прочитала, що американці не готові платити за доступ до онлайн-версій газет. Закономірна відповідь. А хто готовий платити за те, що наразі є безкоштовним? А якби всі видання різко обрубали безплатний доступ? Дивне опитування. Треба покопатися...

Як виявилось, проводила дослідження компанія Harris Interactive 14-16 грудня 2009 року. Опитали 2тис.дорослих. Лише 23% погодились платити за доступ до новинних сайтів.
З них більшість готові віддати $1-10.

Що цікаво, не такі вже й голодні американці на щоденні новини. Може це результат ТБ-підготовування? Лише 2 з 5 опитаних щодня читають новини в газетах чи в інтернет. 72% - раз у тиждень. Ще один висновок дослідження - читачі газет сивішають. 64% любителів щоденок мають від 55 років.

"Одне зрозуміло, що ера читання щоденних газет у США день за днем наближається до кінця", - сказано у прес-релізі компанії, що займається вивченням суспільної думки Harris Interactive. (Just Two in Five Americans Read a Newspaper Almost Every Day)

Один з рішень у ситуації - знайти шлях, як брати плату за користування їх змістом в інтернет. Хоча, схоже, вони мають шукати й інший спосіб, визнають у Harris Interactive.

Як на мене, ніякі опитування не дають прогнозу. Перевірити, чи працюватиме платна модель, можливо лише шляхом експерименту. На такий ризик зважилася лише Нью-Йорк Таймз, найтиражніша газета найбільшого міста США. Детальніше - http://bit.ly/4B81tF
По ідеї, до експерименту мають приєднатися ще кілька крупних ЗМІ. Один в полі не воїн.

26 cічня стало відомо про результат платної підписки на сайт нью-йоркської газети газети http://www.newsday.com/. За 3 місяці - лише 35 читачів погодились платити по $5 на тиждень чи $260 в рік. В оновлення сайту перед тим вклали $4 млн. Із новими передплатниками поки відбили лише $ 9 тисяч. Трафік сайта впав до 1.5 млн відвідувачів з 2.2 млн у жовтні. Оскільки прибутки у газети скорочуються - скоротять 10% персоналу. Детально у статті The New York Observer - http://ow.ly/11Nrs

На фото - пропозиції передплати на сайтах даних видань. Натискаєш на кнопку, вписуєш кредитку і замовлення прийнято.

Частково платним уже зробити контент на сайтах Financial Times (FT) та The Wall Street Journal (WSJ).

Зареєструвавшись на сайті FT можна прочитати 10 статтей в місяць, решта матеріалів - у вигляді анонсів. Без реєстрації доступна лише 1 стаття за той же період. Підписка у залежності від кількості доступних розділів коштує 3,59 - 5,75 долларів у тиждень.

У WSJ немає такого строгого обмеження. У вільному доступі більше матеріалів. Однак найбільш ключові огляди, аналітика позначені іконкою "ключик". Це значить доступні лише для передплатників. Решта можуть читати їх анонси. Передплата - 1, 99 долларів у тиждень на європейську версію видання.

Новоспечена іспанська газета викладає свій контент безкоштовно, але без графіки.
Хочеш отримати візуальну насолоду - купи газету. Дизайн і графіка у видання особливої якості. Не дивно, що серед читачів більшість - молодь. Чит. "Самый успешный газетный стартап 2009 года" http://www.uapp.org/pub_media/8501.html

Дві німецькі газети уже зробили читання заміток на своїх сайтах платними.
Підписка на повний перегляд Berliner Morgenpost коштує 4,95 євро. На Hamburger Abendblatt до 8 євро у місяць.

Безкоштовно читати можна лише перші абзаци газетних матеріалів. Такий прийом, коли доступ до сайту блокується і з'являється вікно з інформацією про плату, називають paywall.

У лютому до клубу видань із платним інтернет-контентом збирається приєднатись французька газета Le Figaro.

Детальніше у статті Axel Springer Adds Paywalls To Two Major Newspaper Sites - http://o.ly/yST

ТелеХтось

2010-02-04T20:03:00.000+02:00

Враження від польського телеканалу, що показує відео своїх глядачів зняте на мобілку. Точніше я б назвала це телеблогом, в якому голоси городян поєднують із чиновницькими.

Мобільна телевізія Ktoś розрахована на мешканців певного району Варшави - Таргувки. Дивитися його можна лише в мережі інтернет, на безкоштовній платформі для блогів - blogspot.com .

Знайшла на сайті лише 4 пости від редакції. Їх теми навряд чи протрапили б до центральних телеканалів - несансаційні і без достатнього резонансу. Наприклад, про свято вшанування померлих на місцевому кладовищі, як городяни сприймають графіті.

Найсвіжіше відео про розгардіяш у парку скульптур. Власне це репортаж і зроблений він репортерами каналу. Знято на ходу, картинка дрижить, якість не дуже, але швидко завантажується. Опитані кілька мешканців та заступник бурмістра (на кшталт зам. голови райради міста).

Він глядачів відео не помітила. Можливо, тому що проект тільки стартував узимку 2009 р. Є рубрика для тих, хто хоче надіслати фото чи відео до редакції. Також можна окремо переглянути уривки із опитування окремих людей. Глядачі можуть знайти себе чи знайомих за обличчями.

Також є рубрика "Голос бурмістра", де викладені коментарі чиновника по темам сюжетів. Вони ж повторюються і у сюжетах.

Окремо викладені відеозвернення від кількох редакторів-репортерів телевізії. Майже усі вони на вигляд студентського віку.

На сайті телеблогу ( http://ktos-z-targowka.blogspot.com/2009/12/news-dewastacja-parku-rzezby_18.html) є банери організаторів та спонсорів. З них перший - районна рада Варшави

Гранти для журналістів

2010-01-28T13:07:00.001+02:00

Навчання за кордоном з можливістю стипендії. Заявки можна подавати в університети Англії у Оксфорд - до 27 січня,
Німеччини у Боні - до 30 квітня.
Гранти для участі у конференції з розслідувань у Женеві (заявка до 31 січня).
Гранти для участі у літніх міжнародних семінарах на суспільні теми для молоді ( до 28 січня)
Гранти на стажування у США для тих, хто пише на теми психіатрії ( до 19 квітня)

Гранти навчання для вебдизайнерів на факультеті журналістики у США
Стипендии для учебы на журфаке в Германии

Журналисты независимо от страны проживания приглашаются в Бонн (Германия) на магистерскую программу по специальности “Международная журналистика”.
Десяти абитуриентам будут предоставлены стипендии. Срок подачи заявок: 30 апреля.
В учебный план включены как теоретические курсы, так и практические; освещаются темы СМИ и развития, экономики СМИ и науки коммуникации. В конце обучения предусмотрены написание магистерской дипломной работы и коллоквиум. Выпускники программы получат степень магистра искусств (М.А.).
Программа организована Deutsche Welle, Боннским университетом и рядом других организаций.
Документы для заявки - www.ims-master.de
Впросы - ims@dw-world.de

Американские стипендии для вебдизайнеров

Программисты и вебдизайнеры, желающие получить степень магистра журналистики в американском университете Northwestern University (Medill School of Journalism), приглашаются на конкурс: победители конкурса получат возможность год бесплатно учиться в университете.
Студенты научатся тому, как применять свои знания и таланты для создания общества, которое будет лучше информировано, как находить, анализировать и представлять аудитории информацию, а также как заинтересовать аудиторию этой информацией, как применять технологии для объединения людей, как использовать новые платформы и многое другое.
Детали, онлайн-заявка - http://www.medill.northwestern.edu/admissions/page.aspx?id=58645

Стажування для тих, хто пише на теми психіатрії
Журналисты всех стран приглашаются к участию в конкурсе на получение стипендии The Carter Center в области освещения вопросов психиатрии и психических заболеваний. Срок подачи заявок для участия в конкурсе 2010-2011: 19 апреля.
Для участия в конкурсе требуется 3-летний опыт работы в СМИ. Темы варьируются: стипендиаты прошлых лет проводили демографический анализ заболеваемости психическими болезнями и организаций, предоставляющих услуги по лечению психических заболеваний.
Участники программы будут работать над своими проектами по свободному графику, им будет предоставлена возможность два раза посетить Центр им. Картера в г. Атланта, штат Джорджия, США. Расходы будут оплачены организаторами программы.
Программа начнется в сентябре 2010 г.
Подробная информация
Информации о подаче документов

Гранты Коллегии им. Теодора Хойсса
Принимаются заявки на гранты Коллегии им. Теодора Хойсса от молодых людей в возрасте от 18 до 25 лет с достаточным знанием немецкого или русского языка из стран Юго-Восточной Европы и СНГ. Дедлайн 28 февраля 2010 года.
Обучение и международные встречи сопровождают реализацию собственного проекта в течение одного года. Контакты для русскоязычных: annegret.wulff@theodor-heuss-kolleg.de Детальнее http://www.yojo.ru/?p=2778.

Для участия в конференции по расследованию
Конференции по вопросам журналистики расследований пройдет в г. Женеве (Швейцария) 22-25 апреля 2010 г. Заявку нужно прислать до 31 января. Грант дают на дорогу и проживание. Украина входит в число стран, откуда принимаются заявки.

В заявке должно быть резюме, короткий рассказ о вашей расследовательской деятельности. Хорошо, если это будет покреплено рекомендацией от общественной организации журналистов-расследователей.

Отсылать заявку на мейл contact@gijc2010.ch
Английский текст на: http://www.gijc2010.ch/en/grants

Малые гранты для путешествий по Европе для молодежи
Молодые журналисты 18-26 лет, владеющие немецким или английским языком, приглашаются на конкурс малых грантов для путешествий по Европе в размере 550 Евро. Срок подачи заявок: 1 марта 2010.
Участники конкурса должны быть либо гражданами Германии, планирующими путешествие в другие европейские страны либо гражданами других европейских стран, планирующими поездку в Германию. Документация должна быть заполнена на английском или немецком языке.
Гранты предоставлены Heinz Schwarzkopf Foundation.
Для детальной информации http://heinz-schwarzkopf-stiftung.de/?area=4&areaS=658

Стипендии Thompson Reuters в Оксфорде
Журналисты с опытом работы независимо от страны проживания приглашаются на конкурс Thomson Reuters Foundation Fellowship Program, победители которого получат возможность стажироваться в Оксфорде. Срок подачи документов: 27 января 2010 г.
Стипендии дают возможность журналистам проводить исследования в спокойной обстановке. Минимальный опыт работы для участия в конкурсе – пять лет, требуется владение английским языком. Участники программы должны будут написать письменную работу на английском языке.
http://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/fellowships/about.html

Господиня, які вдалися булочки, не може назватися пекарем

2010-01-27T10:01:00.004+02:00

Громадянської журналістики в Інтернеті не існує.
Є…

самовираження авторів блогів,
трансляція матеріалів, зроблених справжніми журналістами, чи PR-спеціалістами,
повідомлення про чутки, надзвичайні пригоди чи цікаві фотоспостереження. Поки що представлені в UA сегменті меншою мірою.

Авторські повідомлення є сирим матеріалом для подальшої роботи журналіста з перевірки, збору додаткових даних, коментарів. Найчастіше рядки з мережі цитують як слова очевидця події.

За моїми спостереженнями терміном «громадянський журналіст» особливо полюбляють користуватися спеціалісти з продаж (піарники, маркетологи, рекламісти). Така мімікрія вигідна для роботи! Інша велика група – комп’ютерні специ (програмувальники, дизайнери, розробники). Можливо, їм просто приємно. Це піднімає самоповагу.

«Громадянськими журналістами» часто називають активних блогерів, завсідників соціальних мереж та форумів. Така людина, або є штатним працівником ЗМІ чи фрілансером, або є просто інформатором. Нещодавня ілюстрація – враження від твіттер-трансляції виборів на http://bit.ly/7vyzcf

Сотню років до редакцій надходили листи чи дзвінки. Їх пряма публікація чи наступне розслідування ситуації залежали від політики видань. Щасливчики з надрукованим опусом обходили всіх знайомих. Рідня нахвалювала сусідам: «Його навіть у газетах друкують». Однак не називали ж одразу журналістом! Господиня, які вдалися булочки, не може назватися пекарем і наступного дня йти працювати в пекарню. Для того ще потрібно освоїти фах і добре випікати булочки щодня та й не тільки їх.

Тенденції.

Газети - перші у видобутку новин, а соцмережі - перші у зборі свідчень із землетрусу на Гаїті та збору коштів для допомоги.

Проаналізувавши висвітлення 6 тем у американських ЗМІ Pew Research Center з'ясував, що газети лідирували у виробництві нової інформації. В окремих містах з'являються онлайн-проекти, що стають джерелами і оригінального контенту.
Однак наразі більшість нових медіа пропонують не нову інформацію, а перероблену чи з коментарями.
На фото - результати дослідження у Балтиморі, США, літо 2009 р. Друковані медіа першими повідомляли новини з основних тем.

Ті ж дослідники днями констатували (http://bit.ly/5kiisE), що соціальні мережі, зокрема Twitter, стали основним каналом збору допомоги постраждалим від землетрусу на Гаїті. Користувачі самі шукали адреси доброчинних організацій та просили інших допомогти у їх поширенні мережею - ретвітити іншим. Навіть ЗМІ першої величини (CNN, BBC,Wall Street Journal) на своїх сайтах та сторінках робили спеціальні добірки із повідомлень (твітів) користувачів Twitter - їх коментарі, фото, відео. Навіть блогери дивуються, що люди, які мешкають далеко один від одного, можуть так швидко скоооперуватися і відрегувати.

Звідки узялась мода на «громадянську журналістику»? Диму ж без вогню не буває.

Газети закрились у своєму внутрішньому світі формату, в американському чи радянському стилі. Цікавим писакам та спостережливим співгромадянам вхід на шпальту заборонили чи відвели малесенькі майданчики-рубрики. Бажаєш друкуватися – пиши за нашими правилами, будуй речення, структуру замітки, як у нас. Тобто, ставай профі чи йди в графомани і штурмуй видавництва.

Тривалий час я була у цьому свято переконана. Нині от здаю позиції. Час вимагає авторів, а не лише репортерів під формат. І люди цього часу хочуть більшої різноманітності думок та стилів, а також своєї більшої присутності у ЗМІ.

Поки зменшується довіра до ЗМІ, збільшується довіра до тих, хто спілкується у мережі. Там простіше і швидше знайти однодумців і новини на свій смак. Це більше ніж бесіда у кафе. Глибша, бо залінкована посиланнями і необмежена лише своєю компанією.

Така от «громадянська журналістика» і виливається у коментування новин, і можливість стати частиною цього потоку.

Журналісти у мережі стають ніби відправними майданчиками інформації чи першими ретрансляторами, часом перехоплювачами даних, часом регулювальниками.

Дехто пророкує смерть журналістики як такої. Не вірю. Хоч би тому, що майже всі люди – ледачі. Аби мати що коментувати і формувати свою думку з багатьох питань, треба перелопатити масу даних. А хто це зробить, якщо не масові ЗМІ?

Smth. про Ніч у поїзді з твіттером під подушкою

2010-01-25T15:40:00.004+02:00

Як приклад «громадянської журналістики» подають експеримент із twitter-трансляції виборів президента України. Не можу погодитись.

У вечір і ніч виборів я знаходилась у поїзді. За підрахунком голосів та коментарями слідкувала по мобільному через twitter. Поки інші пасажири обмінювались застарілими новинами чи дзвонили до рідних, я досить оперативно могла стежити за ситуацією. Правда, необ'єктивна картина по регіонам. 17 тис.твітів з Одеси проти 2 із Закарпаття, 5 з Полтави.

Програма twittai дозволяє на телефоні читати і писати короткі повідомлення навіть за умов нестабільного Інтернету в дорозі. Нокія справно тягнула 10 годин. По грошам це не було відчутним. Стежити мобілкою через веб за новинами з котрогось сайту ЗМІ коштувало б куди більше.

Цитую твіттерянина, що активно адміністрував потік @netocrat: #elect_ua Более 48 000 новостей опубликовали журналисты и гражданские журналисты Твиттер-трансляции виборов…

Однак це більше виглядає як просто трансляція повідомлень ЗМІ у мережу посередництвом twitter. На мою позицію інший твіттерянин відрегував дуже показово: uatwiter @oscana гражданский журналист - новое явление.Привыкайте.

Проаналізувала 40 твітів. Жоден не містив авторської інформації – лінки-посилання на ЗМІ. Ось приклади яскравих твітів, за версією керівництва проекту:

@gorodetskaya: видео подкупа одесских солдат http://bit.ly/7zdNj2 #OB_2010 PLS RT - Лінк з інтернет-видання revisor.od.ua, де є інф-я з кількох ЗМІ .
@Oko_ua: На Тернопільщині член ДВК від Тягнибока вибила двері... http://bit.ly/7LAVQK - Посилання на матеріал газети "20 хвилин".
Самі ж автори твітів, як зазначено у їх профілях займаються журналістикою.
Є інформація яка виглядає як авторська - @chornogora. Але, знову ж таки, журналістська. Твіт фрілансера Я.Гребенюка "Олександр Пабат агітує за себе у день виборів http://bit.ly/8aStfN"

Подібна трансляція є гарною спробою об’єдання зусиль ЗМі різних регіонів. Але ніяк не громадянської журналістики.

Про сам проект трансляції спостереження за виборами

президента на http://medianext-ua.livejournal.com/

Росіянам преса подобається більше за інтернет

2010-01-16T16:00:00.004+02:00

53 % жителів Росії вважають, що преса може задовільнити найвибагливіші смаки.

Разом з тим молодь до 24 років прогнозує, що інтернет витіснить традиційні ЗМі. А люди більш старшого віку протилежної думки. Це свіжі дані Всеросійського центру вивчення суспільної думки. Держструктурі більше 20 років, це колишній всесоюзний центр. 66% опитаних думають, що завжди будуть люди готові платити за якісну аналітику, і будуть для цього купувати пресу.

В іншому своєму дослідженні центр стверджує, що щоденних користувачів інтернету в Росії за три роки стало втричі більше. Переважно люди там шукають інформацію і розширюють свій світогляд. 76% користувачів спілкуються у соцмережах.

ЗМІ призначають редакторів для соцмереж

2010-01-14T16:20:00.026+02:00

Посади нових управлінців в редакціях можуть називатись по-різному - редактор соцмедій (social media editor), менеджер громади, редактор громад (community manager, communities editor), продюсер з інтерактиву аудиторії (audience interaction producer). Мабуть, це залежить і від типу ЗМІ.

Першою процес почала газета The New York Times.

Нещодавно світове інформагенство Associated Press призначило керівника Центру соціальних мереж. Він займатиметься тим, що направлятиме роботу редакторів, відстежуватиме журналістські матеріали у соцмережах, просуватиме присутність контенту AP в мережах. Також буде забезпечувати зворотній зв'язок для редакторів новин по темах, які викликатимуть високий інтерес користувачів мереж.

АР бачить у цьому нові формати, які дозволять рости на цьому передовому рубежі журналістики. Там уже усвідомили важливість як збору інформації в мережах, так і необхідність мати в них свій голос.

Інф. з посту sree sreenivasan. Англ. текст працівниці ВВС ("News Orgs Take Social Media Seriously by Hiring Editors to Oversee Efforts")

Smth. про поезію газетних шпальт

2010-01-12T10:57:00.003+02:00

Ну так іще газети не використовували... І через років 10 уже не зможуть.

Фото сторінок книги з віршами, вимараними маркером на газетах. Книга Остіна Клеона ще тільки має з'явитися в продажу в квітні.Але вже на amazon.com є можливість замовити наперед зі знижкою - $10 без доставки. Ось так макулатура стає джерелом натхнення і прибутку :)

Про нього писали ті ж таки газети:....

Про нього писали газети:

- Поет з Техасу замальовує чорним слова, щоб писати. Замість того, щоб писати на чистій сторінці Остін Клеон хапає the New York Times і маркер і висвітлює потрібні слова...

- Як Мікелянджело вирізьблював те, що ув'язнене у мармурі, він це робив з газети...
Можна собі уявити таку затемнену поезію на щоденному маршруті в автобусі замість судоку і кросвордів...

Дякую Тетяні Солнцевій з Рівного за лінк.

Закрити типографії

2010-01-10T00:47:00.002+02:00

Якнайшвидше попрощатись зі старою ерою паперових видань і перейти в нову еру, і навіть закрити свої типографії та повністю перейти в онлайн. Це радить експерт Джеф Джарвіс.

Інші його думки з 2-х відео у продовженні тексту:

Новини виглядатимуть зовсім по-іншому.Вони приходитимуть з мережі багатьох незалежних гравців. Деякі з журналістських бізнес-структур, деякі від блогерів, активістів місцевих громад, деякі з фундацій, що підтримуватимуть розслідування. Десь такою буде нова екосистема журналістики.
Реклама залишатиметься основним джерелом доходів медіа. І вона можливо буде дешевшою через більшу конкуренцію медіа, не буде такої монополії у містах.

Новини мають стати більш доцільними, кваліфікованими.Новина - це веб-посилання. Новинні організації мають робити все як найкраще і доєднуватись до решти мережі великої кількості медіагравців.
Важливі новини для місцевої громади. Тепер є маса способів це робити.
Частиною цієї екосистеми є цілий клас людей, які не ведуть блоги, але все читають і відстежують.

Джеф Джарвіс - автор блогу про медіа-індустрію, сайту Buzzmachine.com, викладач з журналістики, редактор-консультант в компанії Daylife, колумніст газети Guardian. Консультує медійні компанії.

відео1 Газети занепадають?

відео2 Еволюція новин

Провінційні ЗМІ: «Не можете без слез и сопель продать свой Опель?»

2010-01-08T23:40:00.005+02:00

Поки була вдома, вчитувалась у газети Бердичева. Екзотичне задоволення.

А чим би й оголошення – не новини? Що крім ТБ програми і звернень чиновників треба читачам? Ну, хіба ще вітання з віньєточками поміж реклами. Так певне вирішили у бердичівських газетах.

Дві з них іменують себе діловими тижневиками у місті під 90 тис. жителів. «Бізнес-мекка» по нинішнім часам… Правда, колись таки було, але не той тепер Бердичів і Гнилоп’ять-річка не та. Про історичний флер міста тут – berdicheva.net.

До речі, креатив тут має історично-анекдотичні корені. Підтверджую оголошенням газети «Бердичів діловий»: «Не можете без слез и сопель продать свой новый Опель? Есть решение такой проблемы – объявление в газете»…

Це видання єдине має сайт. Розуміють хлопці, що оголошення пливуть з газет у інтернет. Розкажіть коллегам з решти видань. Напевне через років 5 місцеві видання будуть друкувати тільки привітання. Якщо БУДУТЬ...

Ось кілька заголовків з тих рідкісних авторських матеріалів, які проскочили в газетах за 2 тижня:
«Бердичевская тюрма: здесь киллеры делают диваны…» Автора скромно не підписали у «Бердичеві діловому». Видання колись називалось «Марусія», в логотипі була пальма. Досі жителі просять у кіоскерів «Марусю», в якій було що почитати.

«Навіщо хрести на могилах?»
«Последняя сессия года прошла на «ура», однако в конце ее депутатов послали в баню». Обидва з «РІО-Бердичів»

«Якщо є лазня, значить місто живе і розвивається» . Так процитували мера «Бердичівські новини». Він ще сказав, йому часто телефонують з-за кордону і запитують, чи працює ще баня…
«Бердичівляни в Америці:постфактум»

Та ж газета про зустріч 30 колишніх мешканців міста у кафе «Тетяна» в Нью-Йорку на Брайтон Біч. Не втримаюсь і зацитую перл: «Вдивіться у ці фотографії, де наші земляки не лише одягнені за всією формою, а й у негліже, за законами банного дресс-коду. Цікаво, чи після парилки не відправився хтось із них літаком просто до Ленінграду? Це ж бо майже по-бердичівськи!»

…От люблю рідне місто за таку неправильність. І саме тому й не живу в ньому…

Анекдот в тему

- Мистер Гонтмахер, учитывая ваш преклонный возраст, экзамен на
гражданство мы проведем русским языком. Мистер Гонтмахер, вы слышите
меня? Что вы смотрите вверх?
- Что-то сказали по радио...
- Это - не радио, это я разговариваю с вами. Я!
- У меня правое ухо не слышит.
- Хорошо, я скажу слева.
- А слева я не вижу.
- Как же вам ставить вопрос?
- Лучше через мою жену Фиру, она все знает.
- Нельзя. Интервью - с вами. Вопросы будут по анкете и истории США.
Мистер Гонтмахер, как ваша фамилия?
- Джордж Вашингтон.
- Ваша фамилия!
- Джефферсон. Мне сказали, если не Вашингтон, то Джефферсон.
- Мистер Гонтмахер, вы не поняли вопрос.
- Что вы цепляетесь, мне 98 лет! Я что помню, то помню.
- Сколько вам лет?
- 112.
- Вы же сказали - 98.
- Я округлил.
- В вашей анкете в графе "First name" вы написали шесть имен. Вы разве
аргентинец или бразилец?
- Нет, я - евреец. Но я написал все, как было. Когда я родился, меня
называли Мотя, в школе - Митя, на работе - Дмитрий Иванович, хотя по
паспорту я - Абрам Исаакович. В разведку, в войну, я ходил под кличкой
Ганс, а мои позывные были "Я -Сокол! Я - Сокол!" Я же не мог
кричать в эфир: "Я - Абрам", таких позывных не было. А здесь, в Америке
я - Девид. Ковбой из Бердичева.
- Мистер Гонтмахер, кто победил в войне Севера из
Югом.
- Вы что-то спросили?
- Была война Севера с Югом...
- Какая война, на севере был Челюскин. Его едва сняли из льдины.
- В Америке! Когда президентом был Абрам Линкольн...Кто победил в войне Севера с Югом?
- Слушайте, вы меня запутали. Фашисты меня истязали, я ничего не сказал
коммунисты истязали, я ничего не сказал, жена 53 года... Я - молчаливый
человек. Но если вас интересует, кто победил, то я скажу - НАШИ.
- Какие "наши"?
- А кто был на юге? Белогвардейцы, Махно, Петлюра. А Красная Армия - на
северу...
- Мистер Гонтмахер, мы говорим об Америке. Аме-ри-ке!
- А что Америка? Антанту помните, ей тоже досталось!
- Скажите, какой праздник 4-го июля.
- Это я знаю!
- Слава богу.
- 4 июля я запомнил на всю жизнь!
- Ну?
- Такой простой вопрос: как я могу забыть "4 июля"?
- Ну, так скажите!
- 4 июля мы из Фирочкой расписались!
- 4 июля - День Независимости.
- Вот независимость я как раз потерял, но я не жалею.
- А что означает "Сенксгивин Дей"?
- Это, когда едят индейку.
- И когда же этот день?
- У меня - ежедневно! Я уже говорю Фире: "Сколько можно?" Говорит она:
"Индейцы научили американцев разводить индюков, и теперь их никуда
девать". - "Так я что, должен за всех отбывать?" Жена: "Завтра будет
"чикен дэй".
- Мистер Гонтмахер...
- Называйте меня просто Аба, вы мне такие симпатичные. Вы, случайно, не
еврей?
- Нет.
- Это так, к слову припало.
- Мистер Гонтмахер, еще вопрос: Кто открыл Америку?
- Фима Розенблат. Он выехал ранее всех, а затем уже вызывал последних.
- А имя Христофор Колумб вам знакомо?
- Конечно. Он тоже открыл, но я не помню, к Фими или после.
- В 1492 году! Вашего Фими и духу не было.
- Это вы зря. Вы поговорите из Фимой, он помнит Царя Соломона. И он
сказал, что Колумб был не совсем еврей и здесь находился нелегально, без
статусу "беженец", не имел ни Медикейда, ни фудстемпов, потому вернулся
в Испанию. Он у вас проходил интервью на гражданство?
- Нет.
- Какой же он американец?
- Мистер Гонтмахер, вы изучали историю США?
- А как же, 3 месяца!
- Хорошо, расскажите, что вы запомнили.
- Что я запомнил? Один гешефт.
- Какой гешефт?
- Манхеттен купили у индейцев за 24 доллара! Представляете, 24 доллара!
Где я был в это время? Я бы дал на один доллар больше и в настоящий момент имел бы
весь Манхеттен. Как хороший гешефт, так
меня там нет.
- Мистер Гонтмахер, последний вопрос: зачем вы хотите стать Гражданином
Соединенных Штатов Америки?
- Честно?
- Честно.
- Для Зями, моего приятеля, он остался в Бердичеве. Я приеду к нему
покажу АМЕРИКАНСКИЙ ПАСПОРТ, он глянет и воскликнет: "Этот шлимазл

таки стал американцем!"

Комп’ютерні читалки газет уже працюють в США

2010-01-07T20:58:00.013+02:00

Я протестила Reader 2.0, що пропонує американська щоденка The New York Times.

Вдалося прочитати щось українське - про ресторанчик "Веселка" (Veselka). Журналістка прийшла туди саме на Свят-вечір. Відвідувачам пропонували наші традиційні 12 пісних страв. У тексті є навіть рецепти борщу, узвару, вушок. На ФОТО саме ця сторінка на читалці.

Спеціальна програма для читання газети встановлюється на комп. Щодня при підключенні до інтернет в ній змінюється набір матеріалів. Є архів за 7 днів. По дизайну це, як щось середнє між сайтом видання і друкованою версією...

Доповнення 9.01.2010. Американська газета "Boston Globe" також пропонує програму-читалку за $5 у тиждень...

Тестовий варіант програмки закачується безкоштовно. Як хочеться більший набір функцій, то вже зараз можна її передплатити за 3,5 долара у тиждень.Я от не змогла користуватися більшістю розділів - був показаний лише заголовок і анонс статті в ньому, далі йшла пропозиція передплатити повну платну версію :).
Відеоінструкція по користуванню Reader викладена на сайті газети.

Цікаво, що блоки із контексною рекламою не випливають тут так часто, як на сайтах. Але реклама є, і розміщена статично, на своєму місці, як у газеті.

Якщо у читалкі є новини, які виклали 19 хв тому, то на сайті їх просто нема. Я спеціально шукала по заголовках. В пошуковику Google новинам з газети 2-4 години, і ті, що є в читалці також відсутні.

Рубрика "новини у фото" з читалки на сайті я не знайшла. Reader дає дає досить гарну якість зображень.

Принципова відмінность від сайту - зручніше читати, бо текст, розбитий на колонки, і легше розібратися, де що лежить. На сайті немає інформації, як багато читачів уже користуються цією читалкою і відмовились від друкованої версії. Може тому, що їх поки мало?

доповнення 9.01.2010. Американська газета "Boston Globe" також пропонує читачам інсталювати програму-читалку. Користування Reader у тиждень коштує $5. Оплата тільки через кредитну картку. Інтерфейс програми тайже такий як у Н.Й.Таймс. У рубрикаторі є ще комікси та можливість збільшити/зменшити шрифт текстів. Чи є оновлення новин що 19 хв - невідомо. Демо-відео не запустилось. Може вам вдасться... http://bit.ly/6KmFCm

Я от задумалась, яку газету хотіла б підписати через таку читалку, якби була можливість? Жодної. Може це вада професії, але є кілька газет, за якими слідкую і в яких читаю окремі розділи.
Так що поки насолоджуюсь розділом пошуковика Google Reader. Він не такий привабливий по дизайну і зручності, але дозволяє відстежувати різні видання.
Мінус - все ж таки він показує багато інформаційного сміття. Але це вже вада нашої української журналістики.

Оксана Рябчун, ryabchun_o@ukr.net

Якими будуть мобільні медіа в 2020р.?

2010-01-03T21:17:00.003+02:00

Розвиток усіляких дівайсів, на які ми отримуємо інформацію. SIMYO and Ahead of Time прогнозує:

2010 р. друковані видання і інтернет стають ближчими
2015 плата за мобільний контент стає масовою
2016 Нью Йорк Таймз припиняє доставку паперової версії газети. І пропонує читачам електронні читалки з пластику по 1$.
2017 Багато видань слідують прикладу Н.Й. Таймз. Усі читають з ел.рідерів(читалок).
2018 Приватність, інф.доступ і контроль та кібербезпека стають суперважливою темою.

Журналіста-агрегатора Forbes назвав однією з професій наступного 10-ліття.

Пісенька про смерть газет

2010-01-03T02:10:00.014+02:00

Посмійтесь над своїм страхом - і все пройде. Схоже так вирішили зробити в газеті "Eastbayexpress.com".
Деякі репліки з пародії на редакційне планування у фільмі "Рятуємо газети":
"Газети по всій країні вмирають. Гляньте на Сіетл, Денвер. Маємо придумати, як вижити...
- У Каліфорнії легалізували продаж маріхуани - О, це ідея! - Ми просто можемо зайнятись проституцією по телефону - Ідея! Круті технології! -...Якщо змагаємося з інтернетом - треба себе змусити думати, як вони. Що їм забезпечує трафік? Boobs (цицьки)! Їх на першу шпальту, на останню, в оголошення... Відповідь газет - Bo-o-bs.....Ось такі відчайдушні жарти...

Видання прокоментувало ситуацію на газетному ринку. І теж з гумором.

Автор зібрав останні видання газет, які нещодавно закрились. Узяв їх у рамку і повісив у себе в офісі як зображення на надгробках. З деякими цими виданнями він співпрацював. Тепер дуже сподівається, що не доведеться купувати рамку для East Bay Express (далі просто Експрес)...Читайте далі переклад і оригінал.

Фактори, що до цього привели, наразі знайомі. Реклама у класіфайд, в оголошеннях, мігрувала в інтернет. А з нею і вимерла частина персоналу, що приносила 20% щорічного прибутку його тижневику. Тим часом щоденки глупо підстрелили собі ногу, безкоштовно віддаючи в онлайн те, що мало йти у друк. І серед медіа як ніколи поширився процес фракціювання на все дрібніші і дрібніші ніші колись єдиної аудиторії.

У відповідь газета перекроїла свою бізнес-модель. Звичайно, вони й далі будуть продавати друковану рекламу, яка все ще дає більшість прибутку і залишається ефективним способом досягти цільової аудиторії серенього віку біля 40. Але збираються і заглибитись у інші сфери, які обіцяють підтримку на роки.

Їхні дії:

User-generated copyediting.— Правка контенту користувачами. Читачі помітили, що півтора-рік серез персоналу немає коректорів-редакторів. Від того побільшало граматичних помилок. Тепер редакція пропонує самим читачам включитися у цей процес на бета-розділі сайту. Той, хто знайде і виправить більшість граматичних помилок щотижня виграватиме подарунковий сертифікат на $25 у книжкових магазинах.

Перевірка фактів з Вікіпедії. Вони співпрацюватимуть з цією онлайн-енциклопедією. Використовуючи приватні Label інтерфейс Вікіпедії читачі Express тепер зможуть внести правку безпосередньо в тексти на газетному веб-сайті. Є речі, про які люди просто не можуть домовитися - про ефективність контролю за орендною платою, рішення для Ізраїлю і Палестини. Вони не будуть відображатися для правки в онлайн. І, звичайно, деякі члени місцевої громади не будуть мати права для доступу. Але мер зможе редагувати все, що захоче. У редакції вважають: краще дати меру змінити текст, аніж поцупити їхні документи.

Читацькі історії. Дозвіл читачам пропонувати конкретні теми для майбутніх історій. На створеному екаунті у Twitter читачі можуть підкидати серйозні теми і так само обговорювати брудні історії з життя знаменитостей. У партнерстві з Yahoo редакція буде відбирати топ 10 ключових термінів, які шукають користувачі даної місцевості. Їх будуть використовувати для розширеного інформування на новій сторінці "Машина Buzz".

Репортери – особистості. Вони вже користуються допомогою багатьох талановитих дописувачів. Час піднімати їх рівень інформованості і перетворювати їх в особистості. Це допоможе перетворити журналістів в онлайнові бренди і збільшить веб-трафік. Звичайно, не без претензій з необ’активності. Якщо хтось не любить когось екс-президента Сенату штату, то так і буде говорити. Та й читачеві доведеться пристосовуватися. Оскільки їх рецензент не любить театр, вони, ймовірно, не будуть писати про це. А так як випусковий редактор слухає тільки тільки Black Metal, Stoner Metal, і Doom Metal, ймовірно, не будуть охоплювати кантрі, фолк, реггі. Але їх любов до джазу і пристрать до скандинавських зображень дракона, як очікується, потроїть Інтернет-трафік з Німеччини та Скандинавії.

Повернення платного стажування. Були часи, коли стажери, як і автор, платили по 100 доларів за тиждень у Берклі газет. Тепер Експрес, натхненний популярністю блогінгу, налаштований повернути таку практику. Стажери відтепер платитимуть нам $ 5 за годину за честь зробити внесок в розділ новин. Вони мають відпрацювати 20 годин і написати 5 матеріалів.

Реклама визначних подій. Щотижня газета інформує про десяток майбутніх перфоменсів. Тепер видання буде промо-партнером шоу. 15 % від продажу квитків вони вкладатимуть у розвиток розділу музики.

Платний тираж. Експрес завжди був безкоштовним виданням. Але вперше це зміниться. Скоро у вибраних республіканських околицях будуть залишати на газонах та дорогах примірники газет. Місцеві мешканці зможуть відкупитися від цього за $29.95 в рік. Це дасть можливість додати місця у виданні на теми хіп-хопу, графіті, поезії чи політиків.

Шафки для зберігання. Навколишні міста заборонили вуличні ящики(автомати), де можна було брати газети. Склад редакції заповнений ними до стелі, а їх теперішня вартість просто блідне з початковими цінниками по $700. У співпраці з містом Емервіль Експрес отримає $ 50 на тиждень, щоб надати місцевим бездомним ці ящики як шафки для зберігання одягу, взуття. Сейфи будуть доступні для громадськості 24 години на добу.

Нові доходи від розслідувань. Проблема журналістських розслідувань - їх вартість і довгий час. Було добре, коли мали 17 журналістів, але тепер їх 4, і розслідування є коштовною розкішшю. Ось чому автор ( щойно призначений Blogger), колумність і розслідувальник Роберт Гаммон мають ціль – щорічний дохід, як рекламісти. Зараз збираються конвертувати дві історії у можливий прибуток. Розглянемо, наприклад, скільки грошей колишній президентом Сенату штату заплатить Гаммону, аби той не займався його тіньовими угодами протягом багатьох років, і що зацікавить ФБР. Більше того, гроші були переведені для Експресу з фіктивних комітетів дозволить утримати Боба від його улюблених мішеней. Це безпрограшний сценарій. Між, іншим, екс-президент йде на мера.

Нова форма реклами у класіфайд. Комітет з розвідки готується розсекретити звіт про тортури в період між 11 вересня 2001 р. і 20 січня 2009. Завдяки партнерству з головою комітету Експрес незабаром отримає $ 57 млн. на публікацію повних текстів цих документів.

Експрес buds. У Facebook є фани, а газета матиме buds (бруньки, паростки). У співпраці з Центром здоров’я і аналітичною лабораторією, відкриють брендинговий магазин в торговому центрі. Вибирайте з ваших улюблених buds: сир, ліки, марихуана… Разом з лабораторією і своїю маркетинговою кмітливістю вони змінять медичне виробництво марихуани.

Переклад Оксана Рябчун, ryabchun_o@ukr.net

By Stephen Buel

The woes of my industry mount on an almost daily basis. Papers in Denver and Seattle recently closed, and two entire chains have declared bankruptcy: the daily Tribune Company and alt-weekly Creative Loafing Inc. Closer to home, the weekly Berkeley Daily Planet and still-daily San Francisco Chronicle warn that they, too, are threatened by closure. I have collected final editions of such newspapers for years, since the 1982 demise of East Bay Today and the conversion of the Oakland Tribune from afternoon to morning publication. I frame and display them in my office like journalistic tombstones. I had the privilege of working for several of them, including the Berkeley Gazette and Spectrum Weekly, an Arkansas newsweekly that I modeled after the East Bay Express. These days, I'm hoping I don't have to buy a new frame for the Express.

The factors that have reduced us to this state are by now familiar. Classified advertising, one of the earliest forms of user-generated content and revenue, has migrated to the Internet. At weeklies like the Express, that migration also spelled the death of personals, which once provided us with edgy cachet and as much as 20 percent of our annual revenue. Meanwhile, daily newspapers have stupidly shot themselves in the foot by freely providing online what they once charged to provide in print. And, of course, all of us have suffered as the ever-greater proliferation of media options fractured once-unitary audiences into smaller and smaller niches. I could go on, but you get the gist.

So in response, this newspaper is revamping its business model. Of course, we'll continue to sell print advertising, which still provides the vast majority of our revenues and remains an exceedingly effective way to reach a targeted local audience of active and aware young professionals with a median age of about forty and an annual average income of about $75,000. But we'll also spread our wings, both by operating our current business differently and by venturing into new realms that hold the promise of sustaining us for years to come.

Here's how we will change our operations:

User-generated copyediting. Alert readers surely have noticed the absence of a copyeditor among our staff members in the past year and a half. Lamentably, that has produced an increase in grammatical errors within our pages. So we're preparing to enlist our readers in an exciting new model of online copyediting. Starting next week, the entire contents of each week's paper will be posted to the new "Beta" section of our web site. The reader who finds and corrects the most grammatical errors each week will win a $25 gift certificate to one of our region's remaining independent bookstores.

Wikipedia fact-checking. In a related development, we're also happy to announce a new partnership with the online encyclopedia Wikipedia. Using a new private-label interface that Wikipedia developed in the search for a sustainable business model of its own, readers of the Express will now be able to make corrections directly to the stories on our web site. Certain subjects on which people simply can't agree — the efficacy of rent control, the solution for Israel and Palestine, whether there's a future for the hip-hop genre known as hyphy — will not be eligible for online revision. And, of course, certain members of the East Bay community will not qualify for access. (Yes, I'm talkin' to you, Don Perata.) But Berkeley Mayor Tom Bates can edit whatever he wants, since we'd rather have him change a story than steal our papers.

Reader-assigned stories. Another way in which we will place our faith in the wisdom of crowds is by allowing our readers to suggest specific topics for future stories. Express managing editor, arts editor, and webmistress Kathleen Richards has set up a dedicated Twitter account through which readers can tweet us both serious story tips and juicy celebrity dirt. And we have formed a partnership with Yahoo to cull each week's top ten East Bay search terms, which we will use to inform the content of our new page two column, "The Buzz Machine." Next week, expect coverage of American Idol, Kim Kardashian, Shawn Johnson, the Three Stooges, and Iran.

Reporters are personalities. Even as we enlist the assistance of our many talented readers, we'll also raise the profile of our regular contributors and 1.5 staff writers. In that, we'll be taking a cue from the Chronicle, where each reporter's picture now appears in the paper twice a week. (And while I'm thinking of it, don't you guys ever buy new clothing?) Just like at the Chronicle, we are turning our contributors into personalities. Gone will be any remaining pretensions of objectivity. If Robert Gammon doesn't like Don Perata or Sheila Jordan, he'll say so. (Well, okay, he already does.) This will help turn our reporters into online brands, and should increase our web traffic. Of course, readers will have to adjust. Since staff writer, music writer, entertainment writer, theater reviewer, and calendar editor Rachel Swan doesn't really like theater, we probably won't write about that any more. And since managing editor, arts editor, webmistress, and music editor Kathleen Richards listens only to black metal, stoner metal, and doom metal (try sharing an office wall with her), we probably won't cover country, folk, reggae, or singer-songwriters. But by digging deep into Rachel's love of jazz and Kathleen's passion for Nordic dragon imagery, we expect to triple our online traffic from Germany and Scandinavia.
Even more exciting than our new ways of doing business are our new schemes for making money. (Eat your heart out, Hearst Corporation.) Here's how we will generate new revenue streams:

The return of paid internships. Industry graybeards like myself can look back fondly on the $100-a-week checks that we once received for being interns at places like the Berkeley Gazette. Alas, for today's crop of wannabe journalists, paid internships are about as antique as 8-track tape players. But here at the Express, inspired by the inexplicable popularity of blogging, we're determined to bring back the paid internship. Interns will henceforth pay us $5 per hour for the privilege of contributing to our news section. Interns must pledge to work at least twenty hours and contribute at least five stories a week. To apply for a summer internship, please call Kathleen Richards, our managing editor, arts editor, webmistress, music editor, and intern coordinator.

Event promotion. In each week's paper, we typically preview about a dozen upcoming musical performances. From now on, in partnership with our friends at the East Bay's clubs and concert halls, we will be a promotional partner in these shows. The Express will receive a 15 percent share of ticket revenues for every show we promote in our music section. We reserve the right to charge more for shows with added security costs (hip-hop and death metal) and also for genres that may not sell as many tickets (freak folk or anything by the Mills College crowd).

Paid circulation. The Express has always been a free newspaper, but now, for the first time in our history, we are preparing to institute a form of paid circulation. We'll soon begin targeting selected Republican neighborhoods in Alamo, Danville, and San Ramon and throwing copies of our paper onto driveways and front lawns. Residents can make us stop these deliveries for only $19.95 per half year, or just $29.95 for a full year. This new Tri-Valley edition will feature extra coverage of hip-hop, graffiti arts, spoken-word poetry, and Berkeley politics.

Homeless storage lockers. As cities across the East Bay clamp down on freestanding newsracks, the Express has acquired a huge warehouse stacked floor to ceiling with yellow and silver hardware. The scrap-metal value of these newsracks pales in comparison to their original $700 sticker prices. What to do with them all? In a partnership with the City of Emeryville, the Express is proud to announce that it is converting old newsracks into homeless storage lockers. Through seed-grant funding obtained by Advocates for Homeless Services, the Express will receive $50 per week to provide members of the local homeless community with a clean, dry place to store their clothing, shoes, and copper plumbing fixtures. The lockers will be accessible to the public 24 hours a day, seven days a week, at our Emeryville warehouse, right across from Elevation 22 townhomes and condominiums. For more information, please contact clubs editor, music writer, editorial coordinator, and circulation coordinator Nate Seltenrich.

A new revenue model for investigative journalism. The Express is renowned for the vigor of its investigative journalism, as characterized by our historic coverage of Your Black Muslim Bakery, Don Perata, and AC Transit. Most recently we have received well-deserved acclaim for our critical coverage of the popular web site Yelp by managing editor, arts editor, webmistress, music editor, intern coordinator, and investigative reporter Kathleen Richards. But we're also smart enough to recognize that even evil web sites can have good ideas. The challenge with investigative journalism is its cost; such stories can require months to report. That was fine and dandy when I had seventeen journalists working for me, but now that I'm down to four, investigations are a costly luxury. That's why I have just assigned blogger, staff writer, environmental columnist, and investigative reporter Robert Gammon an annual revenue goal like the ones our advertising salespersons have. As part of his yearly investigative quota, Bob will now be expected to convert two stories into revenue opportunities. Consider, for instance, how much money former State Senate President Don Perata might have paid Gammon over the years not to report about all the shady deals that got the FBI on his trail. Sure, Bob and I wouldn't have had as much fun, but admit it: you're probably sick to death of reading about Perata. More importantly, money funneled to the Express from bogus campaign committees will enable Bob to keep obsessing about all of his other favorite targets. It's a win-win scenario. By the way, Perata for Oakland Mayor in 2010.

A new form of classified advertising. Nothing — not even the second Bush recession — looms larger as a cause of my industry's woes than the disappearance of classified advertising. The classifieds as we knew them are probably lost to Craigslist forever. But we've come up with an even better source of classified revenue. The Senate Intelligence Committee is preparing to declassify more than 78,000 pages of White House torture memos from the period between September 11, 2001, and January 20, 2009. Thanks to our partnership with committee chairwoman Dianne Feinstein, the Express will soon receive $57 million in federal economic stimulus funds to publish the complete text of these previously classified documents. (Why is Hearst messing around with Nancy Pelosi and stupid antitrust exemptions when they coulda struck gold with Dianne Feinstein?)

Express buds. Facebook has fans; we'll have buds. In partnership with Harborside Health Center and the Analytical Laboratory Project, we'll be opening a new co-branded retail outlet at the Bay Street Emeryville shopping center. Choose from all your favorite buds: Cheese, Grape OG, White Rhino, and Afgooey Super Melt. The medicine is just $40 for an eighth of an ounce, and of course, the THC content will be measured and guaranteed. By combining the high-quality pot from Harborside and the scientific precision of Analytical Labs with the marketing savvy of the East Bay Express and our new landlords at Bay Street, we think we can transform the medicinal marijuana industry.

П'явка для ЗМІ

2009-12-23T18:07:00.017+02:00

Дискусії, чи шкодить інтернет традиційним ЗМІ, тривають навіть у США.

Associated Press взялась за мережу серйозно. Вони з'ясовують стосунки з Google.

У стрічці новин пошуковика оригінальна інформація агентства зараз відсутня. Лише посилання на АР інших видань. Тобто інформація не найсвіжіша і до того ж уже змінена рірайтерами тих ЗМІ.

Раніше зі сторони АР та ін.ведучих ЗМІ звучали претензії щодо безкоштовного показу новин. Google у свою чергу запропонувала обмежити кількість кліків читачів. Наприклад, на 5-му. Далі - платно і на сайті видання. Усе в процесі дискусії, а інколи й серйозної сварки.

The Wall Street Journal домовилася про платну трансляцію своїх новин,

відео та фотоконтенту пошуковиком Yahoo!. Оголосити про це планують через два тижні.

У статті "Кінець новинам?" The New York Review автор захищає блогерів. Мовляв, багато там і авторських матеріалів. Думаю, це мало стосується кириличної частини нету наразі. Ммм, треба внести свою лепту... На кількох іменах він демонструє, як вони трансформують матеріали ЗМі у щось інше. І це інше важливе для людей..

"Інтернет як п'явка… ссе основні ЗМІ, тому «збірні» веб-сайти і блогеры не несуть ніякої іншої цінності, окрім повторення, коментарів та пустих балачок..."

"Интернет - «это удивительный инструмент» - заявил он, но "он как пиявка… высасывает репортажи из публикаций основных СМИ, поэтому «собирательные» веб-сайты и блоггеры не несут никакой другой ценности, кроме как повторение, комментарии и пустую болтовню. В то же время читатели получают новости именно от таких «собирателей» и игнорируют первоисточник, то есть сами газеты. Другими словами, паразит медленно убивает того, кто его питает".
Давид Саймон, бывший репортер The Baltimore Sun и создатель The Wire, был особенно резок во время недавних слушаний в Сенате на тему будущего журналистики.....

.....Сеть не паразитирует на традициях журналистики. Наоборот она изобретает их вновь, с множеством удивительных экспериментов в области сбора, презентации и подачи новостей. И если редакторы и корреспонденты наших ведущих печатных изданий не возьмут это себе на заметку, они лишь приблизят свою кончину.

Майкл Мэссинг / "The End of News?" The New York Review
http://www.politizdat.ru/outgoung/91/

Smth. про бажане в 2010

2009-12-19T18:05:00.004+02:00

Чого хочуть журналісти з різних регіонів... Відео на сходах офісу Інтерньюз-Україна 19 грудня... І я там є...

"ПРИЇХАЛИ!.." З моніторингу регіональної преси

2009-12-14T20:23:00.009+02:00

Зменшення сторінковості і збільшення кольоровості газет. Такий вплив кризи. Програмні сторінки ніхто не скоротив...

Отже стало більше яскравої реклами і менше інформації для читачів...
Якщо видавці дбають про технічну якість - занепаду ринку не відбувається...

Це висновки агенції журналістських розслідувань informator.lviv.ua. 5 їхніх працівників промоніторили регіональну пресу за вересень та початок грудня. Їх робота - це зріз для тенденції, а не глибокий аналіз. Вони і самі це підтвердили на презентації у Львові 12 грудня.

Кажуть, перелопатили 80% ринку. Вибирали видання, які є одночасно в кіосках, на розкладках і в передплаті. На тиражі не зважали - вони часто фантастично перебільшені.

"З авторськими матеріалами ситуація ще погіршилась. Їх меншає. Цікава закономірність - у виданнях, де більше авторських матеріалів, там більше і "джинси". Особливо зараз, перед перед виборами," - відмітив директор агенції розслідувань "Інформатор" Павло Івашкевич.
Мовляв, рекламісти ж не глупі і знають, де реклама краще працюватиме.

"Регіональні видання мало розвивають публіцистичні жанри. Багато передруків "УП" та "Сегодня". Але ж газета новин - це газета, яка померла вчора, але ще цього не знає",- пожартував із серйозним обличчям провідний редактор агенції "Інформатор" Дмитро Добродомов.

63% видань - 1 розслідування в місяць
11% видань - щономера. Серед них багато таких, яких з натяжкою можна назвати розслідуванням. Багато авторских оцінок та мало доказів.

"Помітно викривлене розуміння жанру. У рубриці "Розслідування" йдуть матеріали, про які можна сказати: СМІЛИВО, але ще ж має бути ДОСТОВІРНО та ЕКСКЛЮЗИВНО! Та замість роботи журналіста - сміливі оціночні судження. У газетах немає відділу розслідувань, немає групи, хіба один автор", - Добродомов.

На ФОТО Дмитро Добродомов, редактор "Інформатора"(зліва) коментує гостям телепрограму про приватизацію готеля "Львів" в офісі редакції.
...А стіни тут мають не тільки вуха, але й очі :)

На ФОТО Директор "Інформатора" поруч із Зеником, людиною і манекеном. В редакції він - образ львівської громади. Під час телепрограм планують садити Зеника на місце гостя, який не прийде.
...Мабуть тоді ведучий зможе сказати: от бачите від почутого народ вже онімів.

P.S.
По деяким регіонам, напр.Донеччині, ситуація не була показовою. У звіті - дві газети! Як виявилось, багато видань економлять 700 грн. і не є присутніми у заг-укр. передплатному каталозі. Виписати їх з іншої області - неможливо.
Оксана Рябчун, ryabchun_o@ukr.net

Львів, грудень 2009. «Журналістські розслідування: результати моніторингу регіональної преси в Україні» та Установчі збори Міжнародної Асоціації журналістів-розслідувальників. Організатори - фонд "Відродження" та АЖР "Інформатор".

Smth. про 7 "за"

2009-12-09T21:03:00.010+02:00

Проект школа професійної журналістики "Нова Україна" для вас, якщо ви ...

1. хочете бути журналістом-фахівцем, а не просто репортером-ретранслятором...

2. бажаєте швидше рухатись кар'єрними сходинками...

3. маєте потребу в подальшій освіті, а тренінгів із проф.навичок для вас недостатньо...

4. не можете бути байдужими до того, що відбувається навколо...

5. хочете почути тих профі, чиї голоси рідко пробиваються в ефірі, чи з'являються на шпальтах...

6. зрозуміти важливі речі, про які пишуть у грубих книжках, на які вічно бракує часу...

7. зустріти однодумців, колег з преси, ТБ, радіо, яким так само потрібно знати і розуміти більше...

Для нас усе це було можливим під час лекцій, дискусій та приватних розмов під кримським небом, київськими соснами, на одеських вуличках та у львівських кнайпах.

З повагою, Оксана Рябчун, ryabchun_o@ukr.net

на фото1, 2: Під час останньої сесії групи у Львові,на лекції та в "Криївці". Грудень 2009.
Решта фото(якщо не завантажаться) з Криму та Одесу за адресою http://bit.ly/6USEAR
Там є і коментарі до фото.

3.У Бахчисараї.

4.Севастополь

5. Одеса

6. Симеїз

симеїз

З лекції П'єта Беккера

2009-12-09T20:48:00.016+02:00

Голандець П'єт Беккер з Innovation grouр прилетів до Києва у жовтні на лекцію проекта "MediaNext". Він помітив, що українці на вулицях, у кафе майже не читають газети.
Хіба журнали. Існування до недавніх пір 4 безкоштовних газет у столиці, на його думку, - забагато. Ринок не витримає, і таки не витримав.Одна газета на ринку може заробляти...

на ФОТО
Беккер хизується
фліпкамерою.
Каже, що такі мають у них
всі журналісти.
Це, щоб одразу на веб-сайт видання,
чи в блог.
Грозився і нас зняти
для свого блогу.
Я шукала, і не знайшла
в ньому запису.

...One size do not fit all - те, що ефективно на одному сайті, може не спрацювати на іншому.

...Активність людей іноді обмежується одним кліком і коментарем. 7 кліків і люди більше хочуть читати, а хочуть щось зробити із мишкою.

...Стосовно поняття громадянська журналістика. Ми би хотіли, аби в редакцію присилали новини, фото з аварій і тд. Але люди в основному шлють пейзажі з подорожей.

Журналістика - це не хоббі.Читачі не дуже добре роблять новини, але роблять щось інше...

...Щомісяця на сайтах данських газет утричі зростає кількість читачів.

...Тепер потрібно робити новини для 5 платформ, тобто 5 видів контенту. Мало хто може робити це однаково добре. Більшіть журналістів мають робити 2-3 речі водночас.
Їх треба навчити робити це добре, а не просто роздати технічні засоби.

...В усіх країнах журналісти роблять на 30% більше, ніж 50 років тому.

...Небезпечна тенденція у тому, що іноземні інвестори, або пішли зі Сх.Європи, або пішли з газет до журналів.

...Що буде з медіа через 10 років? Якби я знав, то би працював у Руперта Мердока і заробляв великі гроші. Нині фірми не роблять прогноз ан 25 років, хіба на 2-3.
Про смерть газет говорять що два роки, але ж цього не відбувається. Можу стверджувати, що буде більше соціальних медіа в інтернет.

На фото зі слайду вислів Мердока: "Якісна журналістика не є дешевою. Галузь, яка віддає свій контент, просто канібалізує можливість хорошої журналістики." Мердок є прихильником, аби користувачі платили за інф.контент сайтів газет.

А ось до речі думка. яка протирічить позиції Мердока. і яку Беккер не наводив. "Журналістика проходить через реформацію", - вважає О.Ховард. Свого часу католицизм хотів монополізувати право бути посередником між людьми і богом. І що з того вийшло... Нові церкви, які існують зараз.

У продовження теми посилання на пост із думкою: за те, що є зараз в укр.газетах читачі платити не будуть. ("Кто будет платить за платный контент?")

З конференції із журналістських розслідувань

2009-12-09T20:34:00.015+02:00

Єгор Соболєв, Київ:

...Бувають моменти, коли я починаю думати, що найсерйозніші наслідки нашої публікації - це збільшення такси прокурору. Мовляв, тут серйозна статейка, і коштувати буде більше.

...Платити інформаторам - порочна практика. Блін, вони ж нас розорять. І по-друге, пропорційно зростає надходження компромату та фальсифікованої інформації.

...Журналістам-розслідувальникам перше треба шукати таких тем, які викликають збурення у суспільстві. Як от матеріал про закупівлю "Таміфлю" . Щоб це було білим шумом.Друге - це споживча тематика,і третє - як те чи інше змінити.

Андрій Куликов,Київ:

...Я проти позиції, що журналіст повинен не любити владу і бути в опозиції.

Журналіст має бути прискіпливим. Ні любити, ні не любити. Служити треба суспільству, а не владі.

...Треба відновити повагу до журналістської професії... Ми, до речі, не є четверта влада. Якщо так, то ми ставимо себе на рівень із владою. Ми є посередниками між людьми.

...В США ще колись ставили об'єктивність під сумнів. особливо це стосується трагічних ситуацій. Коли ми є свідками чи учасниками.

Такий етичний стандарт як об'єктивність відходить. Його треба знати. Але, з іншого боку, все важче дотримуватися... В усякому разі треба пам'ятати, що думка твоя - не істина в останній інстанції.Важливо поруч мати людину, думка якої не збігається із твоєю. У більшості редакцій цей принцип порушений.
...У нас є честолюбство, хочеться в ефір дати інформацію швидше, між вона пройде через редактуру. За стандартами ВВС, в ефір йде та новина, яка підтверджена мінімум двома різними джерелами. Напр., агентством і газетою окремо.

Лариса Артеменко,Кременчук:

...Щодо пошуку тем повторю усім ніби-то очевидне: вивчайте документи, які потрапили вам до рук. Якщо у рішенні сесії є маленький рядок про гілку газогону, то копніть далі і виявиться, що її тянуть на новостворену вулицю з елітними новобудовами. І усе це незаконно.

Я особисто намагаюся обходитись без офіційних запитів. Потрібні документи знаходжу сама через запити знайомих депутатів, громадські організації. Навіть генеральне інтерв"ю інколи не проводжу до першої публікації.

Ці дії можуть злякати сторону розслідування. І вона може перекрити шляхи доступу до інформації та залякати видавця газети. Особливо це актуально в регіонах.

donation model

...Рекомендований Олегом Хоменком spot.us. Сайт, де журналісти пропонують читачам пожертвувати кошти на те чи інше розслідування. Також можна запропонувати свою тему. Перш ніж розслідувати запропоновану тему її прискіпливо вивчають на предмет важливості і зацікавленості сторони.

!Слова виступаючих передані близько, але не абсолютно точно.
Київ, листопад 2009. Організатори - ІРРП та "Гідна Україна".

Smth. про останні кроки осені

2009-11-26T03:37:00.003+02:00

Лише осінь і куточок старого міста. Так відмітила приїзд у Бердичів на день.
Адреса - http://www.youtube.com/watch?v=EIkbmF1F-uo

Smth. про зізіфус. А що це?

2009-11-26T02:49:00.016+02:00

ферополі помітила у продавця темночервоні ягоди. Може це така кримська шипшина? Він відповів: зізіфус, і це просто кладезь вітамінів.

На привокзальному базарчику в Сим
Вирішила ризикнути і купити на пробу.

М'якоті небагато, всередині - кісточка. Кисло-солодкі. Найбільші ягоди мали смак фініка. Та й формою його нагадували. Друзям у Тернополі теж так здалося.
Колеги-журналісти в Києві спочатку не наважувались спробувати. А потім все втоптали, хто під чай, а хто під пиво.

Згодом в інших продавців також помітила ці плоди. Торговці звісно довго співали дифірамби, або ж лаконічно говорили: "Це дерево життя, допомагає від усього". Детальніше - на аудіо (додам пізніше).

А ось, що вдалося мені знайти про ці плоди:

Зизифус, унаби, ююба, жожоба, китайский финик — все это названия субтропической плодовой культуры. В настоящее время в Китае выращивают около четырехсот сортов. Обширные площади занимает в Индии и Пакистане. Популярность зизифуса в последнее время интенсивно растет. (За інф.журнала "Огородник")

Інф. мінагрополітики Криму)

Smth.: Сміх лікує

2009-11-16T23:58:00.014+02:00

Довелося їхати до Тернополя у розпал епідемії грипу. Все почалося смішно.

Ще в Києві на вокзалі мені подзвонили друзі: у нас таке... поїзди не зупиняються, тебе можуть не випустити з поїзда через карантин. Я посміялась з них, а з мене вже посміялись жіночка з довідки і провідники у вагоні.

Потім провідникам у вагоні подзвонили їх рідні з Франківська. Посміялась я з них, бо вже дуже перелякані стали в них мармизи.

Таксисти біля вагона у Тернополі зустрічали пасажирів з масками на обличчях. І при цьому надсміхались один з одного. Мовляв, пасажири лякаються, що це санітари і не згоджуються їхати.

Не до жартів мені стало, коли знову подзвонили і попередили, що конференцію у Львові через карантин заборонили - не варто їхати. Опинившись уже в Житомирі, я нарешті знову посміхнулася. На афіші кінотеатру на вул. Михайлівській було написано про карантин у такому стилі, як це зазвичай роблять для анонсів фільмів!..

грип, ще фото

View more presentations from ORyabchun.

Smth. from tea ceremony

2009-10-19T17:26:00.001+03:00

2009 10 19 Teaceremomony

View more presentations from ORyabchun.

Smth. about tomorrow

2009-10-18T16:11:00.002+03:00

завтра буде завтра.
знову прийде день.
світло і тепло.
вірю.