Smth. про дата-журналістику

Нотатки з лекції  Річарда Роджерса з Університету Амстердаму

• Продовжує бути актуальною тенденція в медіа -  коопродакшен, виготовлення продукту спільно зі споживачем (читачем, глядачем).
• Кінець віртуального світу, анонсований у назві лекції, напевно наступить одночасно із реальним. Тобто ніяких точних даних не мають і дослідники з професорськими званнями.
• Інтернет - простір для даних. З його поширенням буде прискорюватись і випередження інтернет-інформацією реальної, офіційної. До прикладу, ситуація з епідемією грипу. аналіз пошукових запитів у гугл, записів у блогах дав правдивішу картину по захворюваності, аніж офіційні повідмлення ВООЗ. і що головне - швидше.
• Аналізувати великі масиви в інтернеті потрібно вміти, і креативність тут лише допоможе. цитую лектора "можна робити неймовірні дослідження".
• -scoogle.com  - анонімний ресурс, без куків. тобто пошуковець залишається незасвіченим, витягуючи якуь інф. з гугл.

Гостьова лекція професора Річарда Роджерса з Університету Амстердаму «Кінець віртуального світу і повернення до реальності. Застосування цифрових методів і Інтернету для досліджень» відбулась 4 листопада. рганізатори MediaNext і Інтерньюз-Україна.
 

Журналістика даних (data journalism) – це сучасна течія західної журналістики, яке дозволяє журналістам з допомогою простих і безкоштовних інструментів Інтернету швидко обробляти і візуалізувати великі масиви статистичної інформації Ще кілька років тому це вимагало складних IT-рішень і цікавило переважно представників розслідувальної журналістики. Сьогодні ж ці інструменти витребувані дедалі ширшим колом журналістів і редакторів.

Smth. про газету за 5 хвилин

Онлайн-варіант власної газети пропонує створити ресурс NewsCred. Я заповнила на сайті шаблон-платформу. Отримала професійне на вигляд електронне видання "UKRnews".  Плюси і розчарування...

А хто платитиме за новини в Інтернет?

Частково платним уже зробити контент на сайтах Financial Times (FT) та The Wall Street Journal (WSJ). 
Дві німецькі газети уже зробили читання заміток на своїх сайтах платними.  
До клубу видань із платним інтернет-контентом збирається приєднатись французька газета Le Figaro. 

Господиня, які вдалися булочки, не може назватися пекарем

Громадянської журналістики в Інтернеті не існує.
Є…

1. самовираження авторів блогів,
2. трансляція матеріалів, зроблених справжніми журналістами, чи PR-спеціалістами,
3. повідомлення про чутки, надзвичайні пригоди чи цікаві фотоспостереження. Поки що представлені в UA сегменті меншою мірою.

Авторські повідомлення є сирим матеріалом для подальшої роботи журналіста з перевірки, збору додаткових даних, коментарів. Найчастіше рядки з мережі цитують як слова очевидця події.

За моїми спостереженнями терміном «громадянський журналіст» особливо полюбляють користуватися спеціалісти з продаж (піарники, маркетологи, рекламісти). Така мімікрія вигідна для роботи! Інша велика група – комп’ютерні специ (програмувальники, дизайнери, розробники). Можливо, їм просто приємно. Це піднімає самоповагу.

«Громадянськими журналістами» часто називають активних блогерів, завсідників соціальних мереж та форумів. Така людина, або є штатним працівником ЗМІ чи фрілансером, або є просто інформатором. Нещодавня ілюстрація – враження від твіттер-трансляції виборів на http://bit.ly/7vyzcf

Сотню років до редакцій надходили листи чи дзвінки. Їх пряма публікація чи наступне розслідування ситуації залежали від політики видань. Щасливчики з надрукованим опусом обходили всіх знайомих. Рідня нахвалювала сусідам: «Його навіть у газетах друкують». Однак не називали ж одразу журналістом! Господиня, які вдалися булочки, не може назватися пекарем і наступного дня йти працювати в пекарню. Для того ще потрібно освоїти фах і добре випікати булочки щодня та й не тільки їх.

Тенденції.

Газети - перші у видобутку новин, а соцмережі - перші у зборі свідчень із землетрусу на Гаїті та збору коштів для допомоги.

Smth. про Ніч у поїзді з твіттером під подушкою

Як приклад «громадянської журналістики» подають експеримент із twitter-трансляції виборів президента України. Не можу погодитись.

ЗМІ призначають редакторів для соцмереж

Посади нових управлінців в редакціях можуть називатись по-різному - редактор соцмедій (social media editor), менеджер громади, редактор громад (community manager, communities editor), продюсер з інтерактиву аудиторії (audience interaction producer). Мабуть, це залежить і від типу ЗМІ.

Першою процес почала газета The New York Times.

Закрити типографії

Якнайшвидше попрощатись зі старою ерою паперових видань і перейти в нову еру, і навіть закрити свої типографії та повністю перейти в онлайн. Це радить експерт Джеф Джарвіс.

Інші його думки з 2-х відео у продовженні тексту:

• Новини виглядатимуть зовсім по-іншому.Вони приходитимуть з мережі багатьох незалежних гравців. Деякі з журналістських бізнес-структур, деякі від блогерів, активістів місцевих громад, деякі з фундацій, що підтримуватимуть розслідування. Десь такою буде нова екосистема журналістики. 
• Реклама залишатиметься основним джерелом доходів медіа. І вона можливо буде дешевшою через більшу конкуренцію медіа, не буде такої монополії у містах.
  

Smth. про бажане в 2010

Чого хочуть журналісти з різних регіонів... Відео на сходах офісу Інтерньюз-Україна 19 грудня... І я там є...

З лекції П'єта Беккера

Голандець П'єт Беккер з Innovation grouр прилетів до Києва у жовтні на лекцію проекта "MediaNext". Він помітив, що українці на вулицях, у кафе майже не читають газети.
Хіба журнали. Існування до недавніх пір 4 безкоштовних газет у столиці, на його думку, - забагато. Ринок не витримає, і таки не витримав.Одна газета на ринку може заробляти...

на ФОТО
Беккер хизується
фліпкамерою.
Каже, що такі мають у них
всі журналісти.
Це, щоб одразу на веб-сайт видання,
чи в блог.
Грозився і нас зняти
для свого блогу.
Я шукала, і не знайшла
в ньому запису.