16.11.09

Smth.: Сміх лікує


Довелося їхати до Тернополя у розпал епідемії грипу. Все почалося смішно.
 
Ще в Києві на вокзалі мені подзвонили друзі: у нас таке... поїзди не зупиняються, тебе можуть не випустити з поїзда через карантин. Я посміялась з них, а з мене вже  посміялись жіночка з довідки і провідники у вагоні.

Потім провідникам у вагоні подзвонили їх рідні з Франківська. Посміялась я з них, бо вже дуже перелякані стали в них мармизи.

Таксисти біля вагона у Тернополі зустрічали пасажирів з масками на обличчях. І при цьому надсміхались один з одного. Мовляв, пасажири лякаються, що це санітари і не згоджуються їхати.



Не до жартів мені стало, коли знову подзвонили і попередили, що конференцію у Львові через карантин заборонили - не варто їхати. Опинившись уже в Житомирі, я нарешті знову посміхнулася. На афіші кінотеатру на вул. Михайлівській було написано про карантин у такому стилі, як це зазвичай роблять для анонсів фільмів!..


Немає коментарів:

Дописати коментар