
Довелося їхати до Тернополя у розпал епідемії грипу. Все почалося смішно.
Ще в Києві на вокзалі мені подзвонили друзі: у нас таке... поїзди не зупиняються, тебе можуть не випустити з поїзда через карантин. Я посміялась з них, а з мене вже посміялись жіночка з довідки і провідники у вагоні.
Потім провідникам у вагоні подзвонили їх рідні з Франківська. Посміялась я з них, бо вже дуже перелякані стали в них мармизи.
Таксисти біля вагона у Тернополі зустрічали пасажирів з масками на обличчях. І при цьому надсміхались один з одного. Мовляв, пасажири лякаються, що це санітари і не згоджуються їхати.
Не до жартів мені стало, коли знову подзвонили і попередили, що конференцію у Львові через карантин заборонили - не варто їхати. Опинившись уже в Житомирі, я нарешті знову посміхнулася. На афіші кінотеатру на вул. Михайлівській було написано про карантин у такому стилі, як це зазвичай роблять для анонсів фільмів!..
Немає коментарів:
Дописати коментар